Причини  та  наслідки  раннього  сексуаль-ного досвіду підлітків

Мета: ознайомити батьків з особливостями взаємин 

хлопчиків  і дівчаток  у підлітковому  віці;  по-казати  важливість  усіх  складників  статевого 

виховання;  зосередити  увагу  на  негативних 

наслідках раннього статевого життя.

Коментар: класний керівник аналізує анкети учнів.

Анкета  для  учнів

Уважно  прочитай  усі  питання  та  запропоновані  відпо -віді,  обведи  кружечком  номер  тієї  відповіді,  що  відповідає 

твоїй  думці.  Якщо  жодний  із  варіантів  не  збігається  з тво -їм,  вкажи  свій  варіант  у графі  «Інше».  Будь  ласка,  не  про-пускай  питань.  Анкета  анонімна,  підписуватися  не  треба.

1.   З  якого  віку,  на  твою  думку,  можна  вступати  в  сексу -альні  стосунки?  (Один  варіант  відповіді.)

•  14–15  років;

•  16–17  років;

•  18–19  років;

•  20  і  старше.

2.   Чи є серед твоїх друзів-однолітків такі, хто вже має сек -суальний  досвід?  (Один  варіант  відповіді.)

•  так,  майже  всі;

•  так,  дехто;

•  таких  немає;

•  важко  відповісти.

3.   Скажи,  чи  є  серед  твоїх  друзів  і знайомих  такі,  хто  осо-бисто  зіткнувся  з  (вкажи  всі  варіанти,  які  підходять):

•  небажаною  вагітністю;

•  необхідністю  зробити  аборт;

•  раннім  заміжжям  (одруженням);

•  венеричним  захворюванням;

•  сексуальним  насильством;

•  зараженням  СНІДом;

•  ніхто  не  стикався  з перерахованим.

4.   Як  ти  вважаєш,  чому  підлітки  вступають  у  сексуальні 

стосунки?  (Не  більше  3-х  варіантів  відповіді.)

•  із  цікавості;

•  через  прагнення  здаватися  дорослим;

•  по  любові;

•  для  задоволення  сексуального  потягу;

•  випадково,  у стані  алкогольного  сп’яніння;

•  тому  що  так  роблять  усі;

•  щоб  досадити  батькам;

•  щоб  заробити  грошей.

5.   Навпроти  кожної  із  запропонованих  складових  особис -того  життя  людини  постав  оцінку  від  1  до  7,  виходячи 

із  власних  пріоритетів.

Цінність 1 2 3 4 5 6 7

1.  Любов 

2.  Вірність 

3.  Здоров’я 

4.  Сексуальне  життя

5.  Щасливий  брак 

6.  Зовнішня  привабливість 

7.  Приємне  проведення  часу 

6.   Якими  б ти  хотів  бачити  свої  сексуальні  стосунки? 

(Один  варіант  відповіді.)

•  тільки  з чоловіком  (дружиною);

•  з  коханою  людиною;

•  з  кількома  постійними  партнерами  (наприклад,  чо-ловік  +  коханець);

•  з  великою  кількістю  партнерів  для  задоволення  сек -суальних  потреб.

7.   Вкажи  свою  стать:

•  чоловіча;

•  жіноча.

116

8.   Вкажи  свій  вік:

•  15  років;

•  16  років;

•  17  років.

Хід зборів

Бесіда

Шановні  батьки!

Підготовка  дітей  до  самостійного  життя,  вироблення 

у них  сталого  вміння  орієнтуватися  в складних  ситуаці -ях —  одне  з найважливіших  завдань  навчальних  закладів. 

Незалежно  від  фаху,  який  обирає  молода  людина,  вона 

повинна,  насамперед,  упевнено  почуватися,  потрапляючи 

в різні  життєві  ситуації:  уміти  вчасно  зорієнтуватися;  не -сти  відповідальність  за  власні  вчинки,  стан  свого  здоров’я, 

активно  впливати  на  події,  що  відбуваються  у її  житті. 

Проте  ці  вміння  не  приходять  самі  по  собі.  Дівчатам  та 

юнакам  бракує  життєвого  досвіду,  який  допоміг  би  знайти 

розв’язання складних життєвих ситуацій, у які вони потрап-  

ляють  на  порозі  дорослого  життя.  Сьогодні  ж,  коли  сут-тєво  змінюються  соціальні,  етичні  та  моральні  орієнтири 

в нашому  суспільстві,  їм  знайти  свій  шлях  особливо  важ -ко. Саме тому необхідно якомога раніше починати готувати 

дитину  до  самостійного  життя.

Важливим  складником  такої  підготовки  є статеве  ви-ховання.  Звичайно,  з  раннього  віку  воно  повинне  гармо-нійно  поєднуватись  із  загальним  психологічним  розвитком 

дитини.  Однак  більшість  батьків  через  свою  неосвіченість 

або  ігнорують  цей  аспект  виховання,  або  навмисне,  часом 

з удаваної  сором’язливості,  намагаються  уникати  розмов 

на  інтимні  теми.  Такий  підхід  не  тільки  хибний,  а  навіть 

небезпечний:  адже  в підлітковому  віці  виникає  багато  про-блем,  серед  яких  пов’язані  зі  статевим  дозріванням  часто-густо  набувають  першорядного  значення.

Акселерація  посутньо  прискорила  психосексуальний 

розвиток, а більш раннє формування статевої зрілості озна -чає  і раннє  пробудження  сексуальних  інтересів,  еротичних 

переживань.  Важливими  для  визначення  статевої  поведін -ки  підлітків  є також  соціокультурні  причини.  Сьогодні, 

коли  відбувається  переорієнтація  громадської  думки  щодо 

норм  сексуальної  поведінки,  вони  набувають  особливого 

значення.  За  нинішніх  умов  є всі  підстави  говорити  про 

моральну  легалізацію  невпорядкованих  статевих  зв’язків, 

проституції.  З одного  боку,  звичайними  й  доступними  ста -ють еротичні шоу, поширення порнографії; з іншого  — збе-рігається  низька  сексуальна  грамотність.  І якщо  за  таких 

умов  єдиним  джерелом  інформації  для  підлітків  стануть 

еротичні фільми та порнографічні журнали, це призведе до 

духовної  деградації  підростаючого  покоління.

Як  відомо,  неосвіченість  призводить  не  тільки  до  без -духовності.  З  огляду  на  поширення  серед  неповнолітніх 

венеричних  захворювань,  ВІЛ-інфекції,  кількості  абортів 

можна  сказати,  що  відсутність  елементарних  знань  загро-жує  здоров’ю,  а іноді  й  життю  молодої  людини.  Усі  зна-ння,  необхідні  дитині,  зобов’язані  дати  навчальні  заклади, 

сім’я. Це не повинні бути моралізаторські бесіди, заборони, 

що  здатні  тільки  відштовхнути.  Важливо  змалку,  крок  за 

кроком  надавати  дитині  зрозумілу  інформацію,  беручи  до 

уваги  її  вікові  особливості.  Але  найголовніше  —  знання 

з анатомії  та  фізіології  людини  слід  пов’язувати  із  соціаль-ними ролями чоловіка та жінки. Підлітки повинні знати не 

тільки  біологію  статі,  а  й  мати  чітке  уявлення  про  психо -логічні, медичні та соціальні аспекти статевого життя, щоб 

запобігти  негативним  наслідкам  у  подальшому  житті.

Для  правильного  й успішного  статевого  виховання 

потрібна  грамотна  та  копітка,  систематична  соціально-гігієнічна,  медико-біологічна,  а  також  правова  робота  з  ді -тьми  й підлітками.  Тільки  така  робота  допоможе  нашим 

дітям  набути  вміння  підпорядковувати  свій  статевий  потяг 

розуму, інтелекту й  піднести його до рівня по-справжньому 

красивих  людських  стосунків.

Дуже  важливі  також  різні  аспекти  буття  (пізнавальні, 

емоційні,  соціальні),  які  підвищують  здатність  людини  до 

розвитку почуття любові взагалі. Фахівці стверджують, що 

одним  із  найважливіших  завдань  статевого  виховання  є  не 

«розвиток  здатності  до  любові»,  а «формування  здатності 

любити  —  це  основна  мета  не  лише  статевого  виховання, 

а виховання  взагалі»;  пишуть  також  про  необхідність  ра -ціонального  статевого  виховання,  що  формує  позитивне 

ставлення  до  любові.  Говорячи  про  статеве  виховання,  на -голошують на тому, що необхідно приділити належну увагу 

природі  й  призначенню  сексуального  потягу,  особливостям 

почуття  любові,  належним  нормам  статевої  поведінки.

Мораль у виховному процесі відіграє важливу роль, але її 

не завжди легко обґрунтувати. Аргументованість і  перекон -ливість  батьківських  розмов  допоможе  створити  ту  дитячу 

довіру до них, яка дасть можливість батькам не лише довес-ти  певні  відомості,  але  й переконати  дітей  у своїй  правоті.

Якщо  говорити  про  представників  чоловічої  статі,  то 

слід  зазначити  їхню  більшу,  ніж  у  жінок,  потребу  фізич-ного  (сексуального)  потягу,  тимчасом  як  жінка  забезпечує 

цей  біологічний  початок  любові  обов’язковою  духовністю. 

Але  при  цьому  всі  чоловічі  й жіночі  якості  взаємообумов-лені  як  анатомічно,  так  і фізіологічно,  і всі  вони  призначе -ні  для  народження  фізично,  духовно  й морально  здорового 

потомства.

Закохані  й поети  говорять  про  любов  у романтичному 

стилі  (що  теж  дуже  важливо,  оскільки  це  надає  почуттю 

особливої  чарівності).  Але  разом  із  цим  вихователям  (бать -кам)  та  їхнім  вихованцям  необхідно  знати  все  і про  статеву 

любов  як  про  природне  явище,  як  про  виконання  функції 

відтворення  життя  людського  роду.

Здатність  до  любові  й  саме  почуття  любові  мають  біоло-гічні корені, але в  той же час це й соціальне надбання. Воно 

визначає  «вищий  сутнісний  зміст  людини  в  живій  приро-ді».  Любов  забезпечує  соціальне  спадкоємство,  але  все  це 

неможливо  уявити  без  прояву  високих  людських  почуттів, 

освячених  любов’ю.

Якщо  говорити  про  чуттєвий  компонент  любові  в чо-ловіків,  то  він  виникає  швидко  (якщо  тому  відповідають 

умови,  наприклад  поява  привабливої  жінки  за  певних  об -ставин).  У такій  ситуації  чоловік  прагне  до  зближення  та 

реалізації  свого  статевого  інстинкту.  Чуттєвий  компонент 

часто  є  чуттєвим  початком  зародження  й формування  ці-лісного почуття любові. Недаремно один із фахівців сказав, 

що  жінка,  яку  всі  вважають  «холодною»,  просто  ще  не  зу-стріла  людину,  яка  пробудила  б у  ній  любов  (а  значить, 

і чуттєвість).

За  обопільного  бажання  зачаття  дитини  необхідно  зна-ти,  що  відновленню  чоловічих  сперматозоїдів  сприяє  утри -мування  від  48  до  72  годин  (при  цьому  яйцеклітина  при 

заплідненні  вибирає  кращий  із  них).  У цьому  випадку  є га -рантія  якісного  варіанта  зачаття  майбутньої  дитини.

Особливий компонент любові — це потреба однієї люди-ни  в духовній  близькості  з  іншою  (тим  паче,  якщо  ця  інша 

людина  ще  й сексуально  приваблива).  Ця  потреба  єднання 

духовності  є стримувальним  чинником  чуттєвості  чоловіка 

стосовно  інших  представників  жіночої  статі.  І статева  по-ведінка  чоловіка  стає  спрямованою  на  улюблену  (духовно 

близьку  йому)  жінку.

Духовна прихильність, яка виникає, зазвичай проходить 

через  труднощі  й  випробування.  Чуттєвість  наповнюєть-ся  новим  психологічним  і  моральним  змістом.  Подолання 

перешкод  на  шляху  закоханого  до  серця  обраниці  (обран -ця)  дає  збуджувальне  підживлення  пристрасті.  В.  Шекспір 

сказав,  що  «будь-яка  перешкода  любові  тільки  посилює 

її».  Лопе  де  Вега  так  само  стверджував:  «Ніщо  не  посилює 

любові  так,  як  нездоланні  перешкоди».  Легкодоступне  по -роджує  звичку,  впевненість  і пересиченість.

Справжня  любов  вибіркова,  при  цьому  її  чуттєвий 

і особистісний  компоненти  зливаються  воєдино.  Почуття, 

що  раптом  спалахнуло  до  іншої  людини  (що  трапляється 

нерідко),  зазвичай  контролюється  моральними  принципа-ми  особистості.  Таким  чином,  влада  статі  обмежується  ще 

й індивідуалізацією  статевого  потягу.  Завдяки  особистісному  компоненту  в любові  вона  набуває  властивості  зміцню-ватися й ставати постійною. Якщо людина володіє високою 

духовною  культурою,  то  особистісний  компонент  із  рока-ми  тільки  зміцнюється.  Почуття,  які  переважають  у  перші 

роки  любові  й шлюбу,  поступово  змінюються  й переходять 

у доброту  та  ніжність,  взаєморозуміння,  уміння  прощати 

тощо.  Саме  почуття  любові  з часом  і віком  змінюється.  Те, 

що  колись  було  головним,  стає  менш  значущим,  відходить 

на  другий  план,  а  колишні,  здавалося  б,  дрібниці,  не  такі 

значні  в юному  віці,  стають  у житті  головними  (наприклад 

те  саме  вміння  вислухати,  зрозуміти  й пробачити,  підтри-мати в скрутну хвилину життя, наявність почуття людсько -го обов’язку тощо). А міцність шлюбу залежить найчастіше 

не  від  сили  любові  (і  ті,  що  люблять,  розлучаються,  хоча 

найчастіше  страждаючи  й  жалкуючи),  а від  культури  вза-ємин  подружжя,  від  наявності  високих  духовних  якостей 

у кожного  з  них.

Культура  особистості  визначає  культуру  її  думок.  Му -дрий  Лао  Цзи  сказав:  «Думка  —  це  початок  вчинку».  Саме 

такі осмислені в  плані культури стосунків вчинки і  зміцню -ють  духовність  зростаючої  ролі  особистісного  компонента.

У дитячому віці улюбленими заняттями хлопчиків є ігри 

у війну,  демонстрація  сили,  спритності  та  винахідливості. 

У цей період вони зневажливо ставляться до дівчаток та їх -ніх  захоплень  ляльками.  Дівчатка  рідко  допускають  в  ігри 

і свій  світ  хлопчаків.

Період  статевого  дозрівання  все  змінює.  Хлопчики  ста-ють небайдужими до жіночої краси, їхні почуття «бунтують» 

і не  дають  їм  спокою.  Зневага  й  перевага,  що  їх  вони  відчу-вали  стосовно  дівчаток,  розбиті  вщент  тією  чуттєвою  насо -лодою, яку вони відчувають, дивлячись на тих самих дівча -ток,  котрі  перетворюються  на  щось  прекрасне  й  бентежне.

У  мріях  і  фантазіях  молодої  людини  починає  перева-жати  чуттєва  насолода.  Гострота  переживань  перших  по-люцій  відсовує  романтику  любові  на  другий  план.  Навіть 

пізнавши  перше  почуття  закоханості,  юнак  більше  зайня -тий  думками  про  інтимні  ласки,  він  прагне  до  фізичного 

оволодіння дівчиною. Юнаки в цей період легко закохують-ся,  надаючи  перевагу  тій,  яка  відповідає  на  фізичну  ласку. 

Інтелект  і  багатий  внутрішній  світ  іншої,  менш  доступної 

дівчини  не  дуже  цікавлять  їх.  Впливає,  звісно,  і відповід -не виховання юнака. Проте чуттєвий компонент переважає 

у поведінці  будь-якого  закоханого  дозріваючого  чоловіка, 

а особистісний  виражений  слабше.

Час,  який  називають  періодом  статевого  дозрівання, 

охоплює вік від 12 до 20 років. Це вік підвищеного статево -го  потягу,  пристрасної  закоханості,  відносно  легкої  заміни 

об’єкта  любові  в разі  досягнення  інтимної  близькості.  Осо-бистісний компонент ще недостатньо сформований, і  чуттє -ва спрямованість переважає у поведінці юнаків стосовно жі-ночої  статі.  Якщо  в  молодої  людини  не  розвинене  почуття 

обов’язку,  а  чуттєвий  компонент  занадто  довго  переважає 

над особистісним (це відбувається часто через недоліки у  ви-хованні),  то  юнак,  насолодившись  інтимною  близькістю, 

незрідка просто залишає свою кохану. У  юнацькому віці не 

багато  молодих  людей  можуть  прийняти  думку  про  те,  що 

хтось  зовсім  чужий  повинен  стати  рідною  людиною.  Юнак 

оберігає своє життя від стороннього вторгнення. Йому наба -гато  простіше  отримати  чуттєву  насолоду,  змінюючи  парт -нерок  (часто  виправдовуючись  тим,  що  він  ще  не  знайшов 

свою  справжню  любов,  свою  половинку),  аніж  із  почуттям 

ніжності  й відповідальності  полюбити  ту,  яка  подарувала 

йому  всю  себе  й  першу  незабутню  радість  кохання.

На  жаль,  жодні  батьки,  навіть  ті,  хто  намагався  вихо-вувати  свого  сина  належним  чином,  на  основі  моральних 

принципів,  не  можуть  бути  впевнені,  що  юнак  залишиться 

постійним  і  відданим  своєму  коханню,  особливо  якщо  це 

кохання  було  для  нього  занадто  доступним.  Коли  зароджу -ється  юнацьке  кохання,  йому  потрібні  випробування,  які 

загартовують  і юнака,  і його  характер;  кохання,  яке  допо -магає  краще  пізнати  світ  жінки,  знищує  юнацький  егоїзм. 

Юнак вчиться бути дорослим чоловіком, переборюючи себе, 

свої  бажання,  зазнаючи  душевних  мук.  Великою  є  роль 

у цьому  дівчини,  яка  кохаючи,  але  відкидаючи  спроби  інтимної близькості, зміцнює повагу до себе. Таку дівчину до -водиться  завойовувати  (і  її  кохання,  і  право  мати  її).  У та-кій  боротьбі  за  дівчину  все  більше  розгорається  чуттєвий 

компонент  юнака  й  зміцнюється  особистісний  (гордість  за 

неї, упевненість у  ній, її вірності). Таким чином, чуттєвість 

і духовність  у стосунках  поєднуються.  Юнак  приходить  до 

чарівності  справжнього  кохання  та  міцності  почуттів  через 

випробування  й  страждання.

Деякі  дівчата,  а іноді  навіть  їхні  матері  сумніваються 

в правильності цнотливої поведінки, тому що не такі педан-тичні в цих питаннях суперниці можуть перехопити ініціа-тиву  і  вийти  заміж.  Але  чи  будуть  вони  щасливі  в  подруж -ньому житті (згадки, докори, сумніви в  подружній вірності)?

З  давніх-давен  гордість  дівчини  та  її  цнотливість  ви -ховували  в чоловіка  моральне  ставлення  до  неї.  І в  тому, 

що  «ціна  на  жінку  різко  впала»  (у  наші  дні  можна  почути 

й таку  репліку),  винні  й самі  жінки.

До 30 років особистісний компонент чоловічої любові по-чинає переважати над чуттєвим. На перший план виходить 

духовність.  Хоча  чоловік  у цей  період  ще  дуже  чуттєвий, 

але він уже не такий егоїстичний, як у  юності, і прагне дати 

радість кохання своїй жінці. Тридцятирічним закохуватися 

важче.  Вони  вже  не  переживають  той  чуттєвий  сплеск  ба -жань,  як  у юності.  Їх  не  приваблюють  і узи  Гіменея,  вони, 

швидше, бояться шлюбу. Звідси швидкоплинні зв’язки, до-ступніші,  невистраждані.  І кохання  при  цьому  вже  не  до -сягає тієї зрілості, яка веде до шлюбу. Легкодоступність за -доволення  сексуальних  бажань  охолоджує  чуттєвість,  а  це 

негативно  позначається  і на  формуванні  особистісного  ком-понента.  Сексуальна  насолода  принижує  людину,  яка  дає 

цю  насолоду.  Усе  спрощується,  стає  буденним,  звичним. 

З’являється  питання:  «А  навіщо,  якщо  можна  просто?..» 

Ось  так  з’являються  невлаштовані  (в  особистому  плані)  чо -ловіки  й обдурені  у своїх  сподіваннях  жінки.

Трапляється,  що  тридцятирічні  «женихи»  не  впевнені 

в собі  через  слабку  статеву  конституцію.  Таких  найчастіше 

зводять  із  жінками,  які  вже  були  заміжніми  і яких  такий 

«жених»  більше  влаштовує  як  хазяїн  дому.  За  статисти-кою,  шлюби  з  молодими  людьми  до  30  років  розпадаються 

рідше,  ніж  із  чоловіками  після  30–35  років.

Дівчатка  з 9–10  років,  граючи  в ляльки,  прагнуть  побу-ти  в  ролі  мами  й  хазяйки  лялькового  дому.  Вже  з раннього 

віку вони вчаться виховувати своїх майбутніх дітей, розви -ваючи  в  собі  найпрекрасніше  почуття —  жіночність.

У  підлітковому  віці  дівчата  менше  ніж  юнаки  зазнають 

чуттєвого  потягу.  Вони,  швидше,  фізіологічно  фригідні 

(тобто  їм  властива  статева  холодність,  як  стверджують  сек -сологи).  Уся  радість  чуттєвого  переживання  приходить  до 

дівчини  пізніше.  Любов  до  юнака  вона  найчастіше  сприй -має  як  дружбу,  її  влаштовує  поки  що  духовна  близькість.

Анатомічна  перешкода  (дівоча  пліва)  убезпечує  дівчину 

від  ранньої  статевої  близькості  не  лише  фізично,  але  й  суто 

в психологічному  плані,  особливо  якщо  вона  скромна  та 

сором’язлива  (риси,  на  виховання  яких  повинні  звернути 

увагу  батьки  вже  в  ранньому  віці);  відверті  ласки  часті-ше  лякають  її,  аніж  приносять  насолоду.  Вона  поки  що  не 

відчуває  такої  потреби  в  статевій  близькості,  як  її  коханий 

(друг).  Тому  зберегти  невинність  до  весілля  дівчині  неваж -ко.  Дуже  часто  після  першої  статевої  близькості  дівчина 

переживає  почуття  сорому,  приниження  й  розчарування 

(якщо її коханий не зумів пробудити в  ній позитивні почут -тя).  При  формуванні  почуття  любові  у дівчини  переважає 

особистісний  компонент.  Вона  більше  прагне  до  духовної 

близькості,  ніж  до  фізичної.

Батькам  у цей  період  дорослішання  дочки  слід  стежити 

за  пробудженням  у  неї  сексуального  почуття  та  анатомо-фізіологічних змін організму. Наголошуйте на призначенні 

того  й  іншого  (материнства  та  дітородіння)  в  її  житті.

Сформовані ще в ранньому віці дружні, довірчі стосунки 

матері  й дочки  допоможуть  вам  правильно  викласти  суть 

питання  й бути  зрозумілими.

Якщо вашу дочку лякає або насторожує її власне дорос-лішання,  говоріть  із  нею  про  те,  що  людина  у своєму  ста-тевому  розвитку  й поведінці  наслідує  вказівки  природи, 

що  любов —  це  великий  початок  природи,  що  її  організм 

готується  до  зачаття  нового  життя,  що  в  зачатті  дитини  зо -середжена  вся  наша  любов  і доброчесність  як  людей,  що, 

коли  людина  одна,  вона  неповноцінна,  що  і фізіологічно, 

і психологічно  вона  прагне  до  заповнення  (поєднання),  що 

саме  в любові  ми  відроджуємося  й народжуємося  заново, 

що  чуттєвий  потяг —  це  ще  не  любов,  оскільки  справжня 

любов  вибіркова  й прагне  до  певної  особистості  протилеж-ної  статі.

Якщо  юнак  ніжний  і досить  наполегливий  у своїх  лас-ках,  то  іноді  дівчина  наважується  на  статеву  близькість. 

Відмовляючись  від  інтимних  стосунків,  вона  допомагає  ко -ханій  людині  краще  усвідомити  значущість  особистісного 

компонента  любові,  що  зіграє  свою  позитивну  роль  у шлю-бі.  У цей  період  юнакові  (якщо  вони,  звичайно,  обоє  ви -рішили  взяти  шлюб)  дозволено  терпляче  вивчати  ерогенні 

зони  своєї  коханої.

Дівчина,  яка  виходить  заміж  недоторканою,  відчуває 

особливу  прив’язаність  до  свого  першого  чоловіка  (згідно 

з   твердженнями  сексопатологів  і   психіатрів).  Відбуваєть-ся майже автоматична сексуальна фіксація на особистос-ті  саме  цього  чоловіка.  Можливо,  саме  в   цьому  й  поля-гає  фізіологічна  роль  дівочої  пліви  (відчуття  пережитого 

болю, прив’язаність до моногамних стосунків, одношлюб-ності).

Незважаючи  на  уявну  тенденцію  до  зростання  більш 

спокійного  ставлення  до  цноти  своєї  дружини,  кожний 

чоловік,  проте,  прагне  бути  першим  у нареченої,  першим 

і єдиним.

Зрілість  чуттєвого  компонента  в  жінки  визначається 

здатністю  відчувати  оргазм.  Це  почуття  рідко  приходить 

одразу.  Найчастіше  це  відбувається  в  перший  рік  подруж -нього  життя  або  після  перших  пологів  (якщо  жінка  не  від -чуває  оргазм,  потрібна  консультація  лікаря).

Дівчина  повинна  знати,  що  чоловіча  потреба  й необхід -ність  сексуальних  контактів  із роками  згасають.  Почуття 

оргазму,  яке  відчуває  його  дружина,  підтримує  рівень  чут -тєвості  в чоловіка.

Коли  загострюється  увага  на  сексуальній  несумісності 

подружжя,  то  в  цьому  разі  краще  з’ясувати  питання  щодо 

психологічної  і моральної  несумісності.  При  такій  несуміс-ності відбуваються нервові зриви, які поступово переходять 

у сексуальні  неврози,  як  у чоловіків,  так  і  в  жінок.  Це  стає 

проблемою  і психофізичного  здоров’я,  і статевих  стосунків 

подружжя,  що  згодом  призводить  до  розпаду  сім’ї.

Чуттєвість  жінки  досягає  найвищого  рівня  до  30–40 

років.  Але  при  цьому  особистісний  компонент  у  стосунках 

з чоловіком  відіграє,  як  і  раніше,  головну  роль.  Оскільки 

жіноча  сексуальна  збудливість  нижча  за  чоловічу,  то  ба-жання  інтимної  близькості  виникає  і підтримується  в ній 

завдяки  почуттю  духовної  близькості  з партнером,  його  фі-зичним  ласкам,  любовній  грі.

Якщо  жінка  систематично  не  отримує  сексуального  за-доволення,  то  в  неї  взагалі  може  розвинутися  нездатність 

переживати  відчуття  оргазму  при  статевій  близькості.  Це 

викликає  сексуальний  невроз,  наслідком  якого  є різнома -нітні  гінекологічні  захворювання.  Таким  чином,  гармонія 

в сексуально-любовних  стосунках  —  це  ще  й профілактика 

гінекологічних захворювань, неврозів та психічного розладу.

Якщо  жінку  в чоловікові  приваблюють  влада  та  його успіхи,  активність  і  комунікабельність,  фізична  сила,  а та-кож  його  розум  і  ерудиція,  здатні  зробити  його  хазяїном 

ситуації,  то  чоловіка  в  жінці  завжди  полонили  її  скром-ність  і ніжність,  кокетство  й  граціозність,  уміння  зрозумі-ти  й пробачити,  душевна  доброта  й жіноча  слабкість,  яка спонукає сильнішого — чоловіка — до активності і в житті, 

і в  коханні.

Якщо  чоловік  —  панує  у сексі,  то  жінка  панує  в  любові 

(почуттях). А  високі й красиві почуття є основою всього мо -рального в нашому житті. Природа, давши людині силу ста -тевої любові, регулює всі життєві функції організму (гормо -ни  активізують  генетичний  апарат)  і дає  можливість  появі 

нового  життя.  Отже,  природа  нічого  не  створює  даремно.

Однак  не  можна  забувати  про  одне  з негативних  явищ, 

яке  з’являється  в  житті  молодих  людей  при  неправильно 

здійснюваному  процесі  статевого  (зокрема,  сексуального) 

виховання,— їхнє раннє статеве життя. Ранній юності при -таманний  підвищений  потяг.  Якщо  один  обмежується  мас -турбацією,  то  інший  може  прагнути  почати  статеве  життя 

з представниками  протилежної  статі.

Бурхливе  статеве  дозрівання,  недотримання  моральних 

норм,  незнання  (чи  невміння  усвідомити)  наслідків  ран-нього  статевого  життя  приводять  деяких  молодих  людей 

до  таких  результатів,  за  які  вони  потім  можуть  розплачу -ватися  невдалим  сімейним  життям.  Величезні  фізіологічні 

навантаження,  яких  зазнає  в цей  час  молодий  незміцнілий 

організм (при статевому акті частота скорочень серця збіль -шується до 120 ударів за хвилину, артеріальний тиск може 

піднятися  до  200–220  міліметрів  ртутного  стовпчика,  адже 

далеко  не  всі  органи  й системи  достатньо  розвинені  до  по-чатку  статевої  зрілості,  наприклад  серцево-судинна,  нерво -ва, кістково-м’язова), призводять до виснаження фізичного 

стану. Фізичне дозрівання підлітка настає набагато пізніше 

за  статеву  зрілість  (через  3–4  роки).  Люди,  які  вступили 

в ранній  статевий  зв’язок,  стають  імпотентами  набагато 

раніше  за  своїх  однолітків.  Що  стосується  жінок,  то  вони 

рано  починають  марніти.

Раннє  статеве  життя  загрожує  і  гінекологічними  захво-рюваннями,  і  безпліддям.  Зазвичай  у  цьому  віці  небажана 

вагітність  найчастіше  уривається.  А ризик  стати  безплід-ною  особливо  великий  при  першому  аборті.

Дані  Всесвітньої  організації  охорони  здоров’я  свідчать 

про  те,  що  10  %  сімей  (це  у 80-ті  роки,  а зараз  значно  біль -ше)  не  можуть  мати  дітей  через  безпліддя.  Звісно,  безплід-дям страждають і  чоловіки. Але найчастіше його причиною 

є все-таки  жінка,  яка  мала  запальні  захворювання  (напри-клад,  у  результаті  аборту,  інфекції  тощо  відбувається  за -палення  маткових  труб  і,  як  наслідок  цього,  порушення 

функціональних  здібностей,  прохідності).

Навіть  за  тієї  умови,  коли  юна  мама  не  перериває  ва -гітність  і  народжує  дитину,  її  подальше  життя  може  бути 

пов’язане  з рядом  несприятливих  наслідків.  По-перше,  це 

її  здоров’я  та  здоров’я  її  дитини  (обидва  організми  незміц -нілі).  По-друге,  відсутність  життєвого  досвіду  в  молодої 

мами.  Окрім  того,  такі  мами  здебільшого  не  бувають  еко-номічно самостійними. І  чи завжди знаходиться батько? Чи 

його  доводиться  встановлювати  в судовому  порядку  (немає 

гарантії, що він залишиться в  молодій сім’ї)? Та й чи легко 

перегодом  юній  мамі  та  її  батькам  дати  відповідь  на  питан -ня дитини, що підросла: «Де мій тато?» Багато про що свід -чать і  переповнені будинки дитини (в основному при живих 

батьках).  Про  таку  розплату  слід  якомога  частіше  нагаду -вати молодим людям, які прагнуть до раннього, «вільного» 

статевого  кохання.

Через свої фізіологічні особливості більш розкуто й віль -но  в цьому  питанні  поводяться  представники  чоловічої  по-ловини.  Вони  часто  наполегливі  в  досягненні  своєї  мети  — 

статевій близькості. У  цьому випадку йде в хід будь-що: від 

«ти  мене  не  любиш,  не  хочеш  довести  мені  свою  любов», 

дорогих  подарунків  і вечірок  з алкоголем  до  загрози  зали-шити  дівчину  або  обіцянки  одружитися  у разі  вагітності. 

На  жаль,  отримавши  своє,  про  останнє  вони  надто  часто 

забувають.

За  офіційними  даними  соціологів,  одна  третина  моло -ді  вступає  в  інтимні  стосунки  вже  з  15  років.  Пізнавши  всі 

«принади»  безвідповідальності  раннього  безладного  стате-вого життя, деякі молоді люди починають будувати в такий 

самий  спосіб  своє  сімейне  життя.  А  в  результаті  —  порож-неча  в душі,  загроза  міцності  сімейних  стосунків.  Розбиті 

сім’ї, розбиті серця й долі, ображені кращі людські почуття 

(не  кажучи  вже  про  страждання  дітей  у таких  ситуаціях). 

Намагайтеся частіше розмовляти з дітьми про те, наскільки 

важлива,  передусім,  їхня  соціальна  й  статева  зрілість,  а  не 

просто  фізіологічне  бажання  їхнього  молодого  організму.

Підсумок зборів

Шановні  батьки!

Сексуальне  виховання —  це  складний  комплекс  дій, 

спрямованих на ознайомлення підлітка із психологічною та 

фізіологічною  специфікою  його  організму  й на  формування 

власної  лінії  поведінки  в  сексуальних  взаєминах  з  ураху -ванням  норм  і цінностей,  прийнятних  для  нього.  Надання 

необхідної  інформації  старшим  школярам,  на  нашу  думку, 

слід  доручити  фахівцю,  який  знається  на  питаннях  психо -логії  та  фізіології,  але  норми  й  цінності  щодо  сексуальної 

поведінки  мають  формуватися  в  родині.